— Зараз у нас є важливіша проблема — з'ясовувати, чи не витрачає мама наш час.
— Якщо вона впевнена, що її клієнт знайшов ще фрагмент меча, то я теж.
— О, який відданий син! Але мама не так добре адаптувалася, можливо цей хрін її обманює. Я маю переконатися.
- Все з нею нормально.
— Це ж не гроші?
— Звичайно, ні. Вона не принесла б їх на зустріч.
— Звичайно, ні, це було б абсурдно.
- Вона їх йому показує, вона не вручить їх до того, як він віддасть їй... фрагмент... Чудово!
- Все було добре, поки ти не підкотив до неї яйця.
- Правда? А мені ось пам'ятається, що вона послала нас обох кудись подалі.
Але я знаю, що як би все погано не було, справжнє випробування – як ми відреагуємо на біль, від якого страждаємо. Або яку заподіяли.
— Ти навіть не уявляєш, як набридає бути безсмертною людиною.
- Не можу сказати.
— Ну що ж, а я розповім. Спочатку ти змушений дивитися, як усі, кого ти любиш, помирають. І це жахливо. А крім того, так жити ще й дуже нудно. Я побував усюди, куди можна з'їздити, перепробував всю їжу, секс, музику. Мене більше нічого не дивує.
— А«Гру престолів» дивився?
— Велика ймовірність, що лікар не зможе мене оживити. Ви ж не хочете вбити мене назовні?
-...
- Це було риторичне питання!