— Детектив.
— Юрисконсульт.
— Мудак.
— Говнюк.
— На цьому я піду.
— Я не злодій, я актор — Луї Дельгадо. Я грав у серіалі "Нас п'ятеро", пошукайте мене там.
— Люблю Лос—Анджелес, навіть бездомні мають сторінку на IMDb.
Якщо вдасться обійтися без кінця світу, це буде приємним бонусом.
— Прикиньмося на хвилинку, що ти інша людина — ввічлива, зріла.
— О! Я люблю рольові ігри.
— О, брате, ти тільки послухай. О, я такої музики не чув із часів Срібного Міста, мабуть.
- Що, в пеклі немає музики?
— Тільки для тортур. І найчастіше жахлива. Останнім часом ставимо пісні одного молодика на ім'я Бібер. Господи, чув би ти їхній крик.
Іноді близькі люди змушують тебе змінюватись.
Люди не народжуються зламаними. Все починається зі пристрасті та прагнення, поки не трапляється щось, що розбиває їх ілюзії.
Були часи, коли я думав, що знаю все. Коли я був ангелом і проводив увесь свій час, дивлячись униз, на світ. Але я дізнався, що для об'єктивності треба дивитися й нагору. Це гарне нагадування про те, скільки ми не знаємо.
— Ну, все готовий?... Я не можу, давай ти!
— Ні-ні, ти вбиваєш, я повертаю.
— Але ж ти лікар!
— А ти демон із пекла!
- Так, Господи Боже! [Б'є себе дефібрилятором]
Ти таке вмієш, що червоніє навіть диявол.