Видно, Бог  художник, інакше навіщо стільки кольорів.

У деяких справах відсутність особистих уподобань вважається великою перевагою.

— Джоне, чим геніальний відрізняється від самого геніального?
- Словом "самий".

— Як щодо цих? Вони зникли?
- Ні, не зникли. І навряд чи зникнуть. Але я навчився не помічати їх і вони, мабуть, вирішили плюнути... Чи не так з усіма нашими мріями та кошмарами? Якщо їх не годувати — вони тануть.
— Але ж вони переслідують тебе.
— Вони моє минуле. Минуле переслідує всіх.

— Немає  формули, яка змінить ваше світосприйняття!
— Потрібно тільки мізки напружити!

Людина здатна на будь-які гидоти, які може вигадати.

Я вірив у числа і терміни, рівняння та логіку, в здоровий глузд… Але, провівши життя в подібних дослідженнях, я не знаю, що таке логіка, що визначає здоровий глузд…
Я пройшов довгий шлях через фізику, метафізику, ілюзію… і назад. І я зробив найважливіше зі своїх відкриттів – головне відкриття мого життя: логічні підстави можна виявити лише у таємничих рівняннях кохання.

- О Боже!
— Такої ілюзії щодо себе в мене поки що немає. Мій комплекс рятівника носить дещо інший характер.

Адам Сміт вважав, що найкраще, коли кожен член групи діє у своїх інтересах. Це не вся правда … Насправді, результат буде оптимальним, якщо кожен член групи зробить якнайкраще для себе та для інших.

— Наші стосунки передбачають довготривалість? Я чекаю на підтвердження достовірних емпіричних даних.
— Пробач, але спочатку я маю переглянути свої дівочі мрії про кохання. Достовірні дані?... М-м-м, гаразд. Скажи: чи великий всесвіт?
- Нескінченна.
- Звідки ти знаєш?
— Але ж усі дані на це вказують.
— Але ж це не доведено?
- Ні.
- Ти сам не бачив?
- Ні.
— Чого ж ти певен?
- Я не впевнений, я вірю.
- М-м-м. З любов'ю так само.