Нічого суттєвого вмираючий не сказав — лише попросив про похорон дівчини. Останні слова його були вимогою, щоб її поховали на цвинтарі, а не кремували. Армітейдж почув ці слова цілком виразно. Вмираючий сказав:«Поховайте її. Поховайте її».

Вона нахилилася, щоб сісти в машину, і побачила квіти, які я розпорядився покласти на сидіння. Вона  обернулася і побачила мене.
— Дякую за букет, — гукнула вона.
А я крикнув у відповідь:
— Це не букет, дівчинко, це похоронний вінок.

У питаннях сексу люди набагато легковірніші — особливо люди пуританського складу. А росіяни у глибині душі завжди залишалися страшними пуританами.