І ось я встав, забув, забувся,
Втомившись від вигадок і смислу.
Став нарешті самим собою,
Наодинці зі своєю долею.
Я став самим собою, не знаючи,
Навіщо я став собою. Як зграя
Летить невідомо куди
У пориві віщої праці.
Докладніше

Пішло покоління великих могикан...
Ось і все, суміжили очі генії.
І коли померкли небеса,
Немов у спорожнілому приміщенні
Стали чутні наші голоси...
Тягнемо, тягнемо слово залежале,
Говоримо і мляво і темно,
Як нас вшановують і як нас шанують.
Нема їх. І все дозволено.

Докладніше