— Тато демон, мама демон, а вона тут розвела істерику. Ану вставай, кому говорю! — Зажадав... демон.

— Мама — дріада! — гордо видала я.

— Ну так, коли в неї настрій гарний, — демон пирхнув, — а як що не за нею, то там така дріада, що гаю з коренем вивертає.
Докладніше
— Тут ось у чому справа, дівчатка, — вела далі Верховна, — подейкують, війна не за горами. У зв'язку з чим вирішено використати відьом-провісниць.
— То віщуни ж є! - Простогнала Варвара.
— І їх теж, — Василена Володимирівна важко зітхнула, — усіх, кого можна залучити, використовують усіх. А у вас, дівчатка, найкращі оцінки за прогнозами.
Ми разом почали колупати шкарпетками підлогу, зображати невинність і вдавати, що нас тут немає. За пророцтвами у нас відьмак Федір Феоктистович, а він пити дозволить. Ось і дає екзаменаційне завдання — сказати, де в нього бутель захована. Ну ми, не довго думаючи, купили кожна по пляшці та й заховали в різних місцях. Потім, отримавши найвищий бал, чи не шабаш від радості влаштували... Допередбачалися! А тепер і зізнатися страшно, та й не повірять, мабуть.
Докладніше
— Хлопчики, запрошую на чай із плюшками о восьмій вечора. Правда, плюшки черстві.
— Пожвавлювати померлих – наша спеціалізація. Будуть твої плюшки, як новенькі.
— Навіть уявити страшно!
- Чому?
— Живі плюшки, що звиваються в руках і впираються, просять їх не їсти і кричать не своїм голосом:«Ми всі помремо!» Брр…
Докладніше

Тому що сам процес без любові, ніжності та довіри – це приблизно як торт без цукру, крему та прикраси – один голий корж. І начебто ситно, але ні задоволення, ні радості.

Докладніше