Він мовчки стояв наді мною зі свічкою в руці. Потім його довгаста постать нахилилася до мене, і я почув шепіт:
— Вотсоне, ви не боїтеся спати в одній кімнаті з божевільною людиною, у якої розм'якшення мозку, з ідіотом, який нічого не розуміє?
— Анітрохи, — відповів я, остаточно прокинувшись.
— Та й слава богу, — промовив Холмс; і більше тієї ночі між нами не було сказано жодного слова.

Докладніше