... жодна людина не може бути все життя лише циніком...
На все зле знайдеться щось гірше.
Кохання як видовище - це було щось добре знайоме їй; але про кохання як про душевне переживання вона не мала жодного уявлення.
Але у людини з вільним серцем ширший кругозір. Сильна прив'язаність звужує коло інтересів, і хоча любов збагачує людину переживаннями, вона обмежує її поле зору.
Вдаватися до спогадів — це не стільки дар, скільки хвороба, а єдине втішне сподівання, те, що ґрунтується на сліпій вірі, це щось нереальне, тоді як очікування, вигодоване надією чи якимись іншими змішаними почуттями — терпінням, нетерпінням, рішучістю, — зводиться до невпинного вагання між радістю та мукою.
Природа – вона свого вимагає; вилаєшся, і немов на душі легше; отже, потреба така, без цього на світі не проживеш...
Бо як не гріха, якщо немає заборони, так немає і непристойності, якщо немає чужих очей.
Він вступив у найщасливіший час у житті чоловіка ; і розум, і почуття його були чітко розділені: він пройшов той час, коли по молодості років почуття у юнака вторгаються в розум і змушують його підкорятися їхньому раптовому пробудженню, але для нього ще не настав час, коли під впливом дружини та сім'ї почуття знову заволодіють розумом і породжують упередженість. Коротше кажучи, йому було двадцять вісім років, і він не був одружений.
Сукня для жінки - це частина її самої, і всякий безлад в одязі це те ж, що тілесна вада, рана або забій.
Але в деяких людей, як у городян, так і у селян, їхня манера тримати себе залежить не стільки від їхнього кістяка і м'язів, скільки від їхнього душевного складу.