Але людям не подобається історія про прощення. Вони хочуть бачити, як горять мости. Їм потрібна драма, на тлі якої їхні власні життя здадуться нормальними. Я вже починала це розуміти.

Докладніше

Більшість людей не любить довго злитися. Їм здається, що гнів поглинає та руйнує їх, тому вони відпускають його та забувають образи. Але деякі з нас нічого не забувають і нікого не вибачають. Ми щодня точимо свої сокири, вони завжди напоготові. Благання про пощаду нам однаково що льодяники, хрусткі на зубах. Кажуть, важко постійно тягати із собою вантаж образ.
Добре, що ми такі сильні.

Докладніше

Лікарі – це ходячие лейкопластирі: тільки й чекають на шанс підлатати тебе. Потрібно просто розповісти свою історію хвороб, перерахувати симптоми та попросити допомоги.

Докладніше

Я думала, що коли перевірю свою справу, то абсолютно вільна. Я не розуміла, що доведеться і далі продумувати кожен свій крок, і чорт його знає, наскільки все це затягнеться.

Докладніше

Дитина назавжди залишається у неоплатному боргу матері. Це все одно, що намагатися наздогнати суперника, який уже випередив тебе на двадцять п'ять кілометрів. На що тут сподіватись? Не важливо, скільки листівок на День матері ти намалюєш, скільки побитих фраз і зізнань у любові напишеш в них. Можеш навіть сказати, що любиш її більше, ніж батька, і підморгнути, ніби ви спільники.

Докладніше