Все це було так, ніби я міг узяти з полиці книгу, переглянути її і спокійно поставити назад — а ця книга була все моє колишнє життя.

Саме тоді я зробив для себе відкриття: увага, ось таємниця життя! Гостра увага зовні та всередині.

Справжня насолода спостерігати за жінкою, коли вона  закохана. Її обличчя стає променистим і сяє, всі лінії тіла якось згладжуються та«звучать» по-новому.

Якщо ти в безпеці, ти не вчишся.

Я довго спостерігав, питав, намагався зрозуміти, як сприймають світ інші люди, і знайшов, що світ одних дуже страшний і ще більше мертвий, ніж мій, і лише мало хто живе постійно в одухотвореному і завжди новому світі.

Ті, хто пройшов такий шлях, знають, що він існує всередині іншого психологічного виміру. У ньому людина змінюється так, ніби вона прожила кілька років. Якщо ти скований страхом, ти нічого не помітиш, якщо внутрішньо вільний, то ніколи цього не забудеш. У тебе залишається пекуча туга за цим іншим виміром, а той світ, з якого ти щойно ступив у невідомість, відразу стає нереальним і схожим на звичайний сон.

Це величезна різниця – чути звук чи відчувати його. Я відчував океан, хмари, людей, музику. У серці був нестерпно приємний біль, який посилювався від улюбленої мелодії або просто посмішки. Я не міг ні про що думати. Мені здавалося, що я бачу світ уперше.

... саме прийняття рішення - вже дія.

У будь-якій правильній дії повинна бути радість від його скоєння, пристрасть, оголене почуття та загострена увага.

Свідомість перейшла в серце, я вже не бачив і не чув – я відчував.