Хороший сценарій може легко стати твоїм страшним ворогом і завдати тобі значно більше проблем, ніж поганий. Коли ти отримуєш поганий сценарій, ти щосили намагаєшся зробити його кращим. І так ти непомітно для себе вкладаєш у нього свою душу. А потім ти отримуєш добрий сценарій і розпливаєшся в посмішці, бо думаєш, що він усе зробить за тебе сам, адже він же добрий. І ось тут ти попався. Адже щойно ти ніби сказав собі: я не вкладатиму в цей сценарій свою душу, нехай він працює сам.

Зрозуміти іншу людину — все одно, що обійняти кактус. Усім нам доводиться обіймати кактуси. Важливо повірити в те, що це необхідно, навчитися знаходити в цьому задоволення і одного разу, коли тобі буде дуже потрібно, хтось обійме тебе.

Як довіряти внутрішньому голосу, якщо вранці, коли тобі треба працювати, він каже, що тобі треба поспати?

Кожна людина – автор свого життя. Що посієш те й пожнеш. Для мене очевидна одна річ: відповідальність за все, що з тобою відбувається, лежить тільки на тобі – незалежно від того, чи згоден ти з тим, що відбувається, чи ні.

Почуття обов'язку здатне породити стільки каліцтв, скільки не здатні породити багато інших речей з страшнішими назвами.

Я тільки нью-йоркський чувак, який випадково опинився в Лос-Анджелесі, вдав, що він актор, і йому повірили.

Мабуть, моє обличчя спотворене інтелектом.

Я не боюсь провалів. Я боюся не помітити, що став посередністю.

Дуже важливо добре пам'ятати ті часи, коли ти жив у лайні. Ніколи не можна забувати своє минуле, яким би воно не було. Так що якщо ти виріс із лайна — зберігай спогади про це лайно все життя.

Домовитися можна навіть з покемоном. Особливо - після героїну.