Ревнощі — це як рідина для розпалювання багать, яку купує недосвідчені туристи. Коли людина починає підливати ревнощі у вогонь кохання, значить вогонь сам собою вже ледь горить. Або полум'я не гріє і хочеться його посилити. Загалом щось не в порядку.

Добрі спонукання, здається мені, найчастіше йдуть доважкою до якогось іншого мотиву.

Чим менше у чоловіка волосся, тим частіше він буває у перукарні.

Не підходь, гидка! Я жахливо небезпечний! У мене чорні мереживні труси по карате! Бійся мене! Мій дідусь плювався отрутою! Моя бабуся була психопаткою! У мене ноги по вуха у крові!

Не надто розкидайся! Щастя — продукт, що швидко псується, і в магазини не повертається.

Знаєш, що таке справжня іронія? Це коли ти нещасний, але нещастя підмерзло вже і вкрилося льодом. Потім живий шар, шмат душі — і знову лід. І так багато разів. А згори, на мерзлоті, під холодним сонцем розпускаються білі квіти іронії.

Найкращий спосіб, щоб хтось щось робив, — регулярно благати його цього не робити!

Боятися треба не вчинків, а лінощів, млявості, ниття, зневіри. Під лежачий камінь вода ще, може, й затече, а ось під обмазаний соплями нема. Він гідроізольований.

Я боюся так давно, що втомилася боятися.

Те, що ми вважаємо, і те, що є насправді різні речі.