Як тільки людина починає вважати себе центром Всесвіту і мірилом усіх речей, світ відразу втрачає своє людське обличчя, а людина втрачає контроль над світом.

Політика не є мистецтвом можливого; політика – мистецтво неможливого.

Той, хто ставиться до себе занадто серйозно, завжди ризикує опинитися в безглуздому становищі; тому ж, хто будь-якої миті готовий посміятися над самим собою, це не загрожує.

Порятунок цього людського світу лежить ні де інакше, як у людському серці, у здібності людини розмірковувати, у людському смиренності та в людському почутті відповідальності.

Вільні та незалежні держави неможливі без вільних, поважають себе та самодостатніх громадян. Немає  гарантій миру у світі без миру внутрішнього, миру між самими громадянами та миру між громадянами та державою.

Трагедія сучасної людини не в тому, що вона знає все менше і менше про сенс свого життя, а в тому, що все менше і менше її це турбує.

Як тільки людина починає вважати себе центром світобудови та мірою всіх речей, світ втрачає своє людське обличчя, а людина втрачає контроль над світом.

Треба працювати на благо, а не тому, що це може призвести до успіху.

Справжнє мірило людини не в тому, як він грає роль, придуману ним для себе, а в тому, як він грає роль, призначену йому долею.