Ну, ауфідерзейн, гуд бай, оревуар, коротше кажучи, чао!

Норман раптом зрозумів, що знає всю цю дурну стару пісеньку напам'ять. Що ж це за життя, коли ти не можеш згадати хрінова квадратне рівняння або форму французького дієслова avoir вже через два роки після закінчення школи, зате - навіть коли тобі вже під сорок - пам'ятаєш кожне слово з безглуздих пісеньок своєї юності?