Не такий страшний ВІЛ, як його обличчя. Усьому виною байдужість.

І що ж мені робити з життям, що залишилося? Жити на шиї у батьків, писати щоденники, ходити на танці, ловити кайф, лягати під будь—кого? Звучить непогано. А що, як мені залишилося, скажімо, п'ять років?

Найбільше я боюся збожеволіти. Минулого місяця в газетах писали про дослідників із Бостона. Вони переконані: вірус СНІДу гніздиться у мозку. Поступово він вражає мозок, клітину за клітиною, і людина божеволіє. З того часу я місця собі не знаходжу.

— Я думав, що я в безпеці, я обережний...
— Секс не може бути обережним. Якщо він у тебе обережний, ти все робиш неправильно. Це завжди безладдя. Це у людській природі. Це джин, якого не втримати у пляшці. Якщо ти думаєш, що припустився помилки — рухайся далі.