Як добре та спокійно знати, що боги є. І як страшно збагнути, що вони вже тут.
Новину відредагував: Svitloslava - 27-10-2023, 13:29
Не забувай, що ти не самотній:
І в найважчі хвилини поряд з тобою — Бог.
Чи знайдеться батько, який захотів би мучити свого малюка незаслуженими шлунковими коліками, незаслуженими муками прорізування зубів, а потім свинкою, кіром, скарлатиною та тисячами інших тортур, придуманих для ні в чому не винної маленької істоти? А потім, з юності і до могили, став би мучити його незліченними десятитисячократними карами за будь—яке порушення закону, як навмисне, так і випадкове? З найтоншим сарказмом ми облагороджуємо бога званням батька — і все—таки ми добре знаємо, що, якби нам потрапив у руки батько в його дусі, ми негайно його повісили.
— Ах ти, Господи, як же вчинити?
— Та хто дізнається?! Адже вам хочеться? А чого хочеться, того проситься.
— Ні, люба Насте, не так живи, як хочеться, а так живи, як Бог велить.
— А Він хіба вам велить? Вам татко велить. А татко, чай, не Господь Бог...
Ви чули, що сказано: люби ближнього твого та ненавидь ворога твого. А Я вам кажу: любіть ваших ворогів, благословляйте тих, що проклинають вас, благодійте тих, хто вас ненавидить, і моліться за тих, що вас кривдять і гонять вас, нехай будете синами Отця вашого Небесного ;
Краще знаєш Бога, не шукаючи його.
Не кажи Богу, що в тебе є проблеми. Скажи проблемам, що в тебе є Бог.
Що б я не казав, вони продовжували думати про Бога як про когось зовнішнього, хто прагне притиснути до грудей кожного недоумкуватого ідіота і забезпечити йому безбідне існування. Точку зору, що вони самі повинні дбати про себе… що біди, які вони зазнають, це результат їхніх власних вчинків… вони не можуть чи не бажають сприймати.
…ніколи - те саме слово, яке слухає Бог, якщо хоче посміятися.
... подяка Богу - Головному Інспектору добра і зла.