— Хто він, новий бог?

— Ти не повіриш. Бог  рабів та для рабів. Але йому охоче кланяються і вільні племена, бо в кожній людині надто багато від раба. За свободу треба стояти, а коли хтось приходить і дуже солодко каже, що рабом бути простіше і спокійніше, що треба вручити свою долю іншому, сильному, що все бачить і все знає, що прийде і все розсудить... Багато хто добровільно віддає свою волю. Солодка брехня проходить там, де не пройшов меч.

Якби боги існували, як би виніс я, що я не бог?

Слухай мене. Ти мусиш зрозуміти, що Богу ти не подобаєшся! Він ніколи не хотів тебе. І, швидше за все, він тебе ненавидить. Але це не найстрашніше у житті. До біса вічні муки, до біса відкуплення. Ти повинен зрозуміти той факт, що колись ти помреш.

У Бога все буває вчасно для тих, хто вміє чекати.

Ми грали регтайм, тому що це музика, під яку танцює Бог, коли його ніхто не бачить.

Бог — гуморист: якщо не вірите — подивіться на себе в дзеркало.

Не дурень той, хто віддає те, що все одно не зможе втримати, щоб придбати вічні скарби.

Я не маю на увазі, що тобі треба їхати на Афон і ставати ченцем. Втім, якщо Господь покличе тебе, це буде чудово. Але не це головне. Не треба йти в ченці тому, що ти самотній і це пригнічує.
Всі ми в цьому світі самотні — і одружені, і неодружені. У кожному разі кожен із нас живе наодинці зі своїм«я». Ти і твоя душа — ви обидва самотні. Але коли ми по—справжньому доторкнемося до Христа, то зрозуміємо: все, що так займає нас у цьому житті, насправді дурні дрібниці, а Єдине, що супроводжує нас у вічне життя, — це Господь.

Адже Бог  часто насилає нам сліпоту: того й не бачиш, що під самим носом робиться.

– На мою думку, існування Бога чи богів очевидне і неминуче. Вірити в Бога так само легко і природно, як вірити в яблуко, не більше і не менше. Тільки одна річ стоїть на шляху до цієї віри.
— Яка ж?
– Принцип Бізнесу, який фундаментальніший, ніж закон всесвітнього тяжіння. Де б ви не опинилися в Галактиці, всюди ви знайдете бізнес: харчовий та будівельний, військовий та мирний, урядовий і, звісно, ​​Божественний, який називається релігією. І це найнебезпечніша лінія поведінки. Я можу цілий рік розповідати вам про порочні та брудні ідеї, якими торгує релігія, але ви напевно чули про них і раніше. Але я зараз маю на увазі одну рису, яка є основою всіх молитов і яка здається мені особливо неприємною.
– Яку ж?
– Найглибше, фундаментальне лицемірство, яке лежить в основі релігії. Судіть самі: жодна істота не може молитися, якщо вона не має свободи волі. Проте вільна воля вільна. І, будучи вільною, вона  некерована та непередбачувана. Воістину Божественний дар. Необов'язковість уможливлює стан свободи. Існування у стані свободи – цікава штука, причому таким воно і замислювалося. А що пропонують релігії? Вони кажуть:«Чудово, ви маєте свободу волі, щоб стати рабами Бога і нашими». Яка безсоромність! Бог, який і муху не скривдить, зображується таким собі верховним рабовласником! Та почувши це, кожна істота з душею має збунтуватися. Богові треба служити з власної волі або не служити йому взагалі. Тільки таким шляхом ти зберігаєш вірність собі та дару свободи волі, Богом даному.